Займенники some, any, no     

 Some – декілька. Використовується у стверджувальних реченнях.
 I have some compact disks (CD).      
Any – замість some в питальних і заперечних реченнях.
Have you any CD-ROMs?   
 Any може використовуватися у стверджувальних реченнях у значенні "будь-який”, "який –небудь”.
 Give me any book.      N
o -  використовується у заперечних реченнях.

Після нього не використовується артикль а. Замість no в заперечних реченнях може вживатися not any.    
I have no computer. I have not any CD-ROMs.                                                             

 Похідні займенники:    
Somebody – something – someone – somewhere   
 Anybody – anything – anyone – anywhere     Nobody – nothing – no one (none) – nowhere                                                         

 Вказівні займенники this, that   

 На відміну від української мови, в англійській мові називні речення типу  "Це ручка". "Це ручки" з ввідними вказівними займенниками перекладаються по-різному в однині: і множині: іменники в однині вводяться займенниками this (це), that (те, а іменники у множині відповідно займенниками these (ці), those (ті).     

 This is а pen. - These are pens..      That is а pencil. - Those are pencils.       

 Особові займенники Особові займенники у англійській мові мають два відмінки:

називний відмінок (the Nominative Case)—I, you, he, she, it, we, you, they і об'єктнийвідмінок (the Objective Case) — me, you, him, her, it, us, you, them. В англійській мові є особові займенники 2-ї особи однини thou — ти, thee  — тебе і відповідні присвійні thy, thine  — твій, але вони застаріли і вживаються тільки в поезії. Tell me, thou star... («Скажи мені, ти, зірко...» — початок вірша). Займенник I завжди пишеться з великої букви. Shall I translate the sentence? Займенник 2-ї особи має тільки одну форму — you для однини і множини в називному і об'єктному відмінку. What do you mean? (називн. відм. однини)  I think you are both wrong (називн. відм. множини).

 Hello, Pete, awfully glad to see you (об'єкти, відм. однини). Now, children, I'll tell you a funny story (об'єкти, відм. множини).

 У системі англійських займенників не розрізняють ввічливої форми звертання до особи, подібно до українського ви, і більш фамільярної, як українське ти. В обох випадках вживається той самий займенник — you. Excuse me. I'm trying to find my way to Golovna Street. Can you direct me? (ввічливе звертання). Hello, Nick! What luck running into you. I haven't seen you for ages. What have you been doing all this time? (фамільярне звертання).

Загальний і об'єктний відмінки займенника it також не розрізняються. Where's the dictionary? It (називн. відм.) is in the other room, fetch it (об'єкти, відм.). Особові займенники є займенниками-іменниками. У формі називного відмінка вони виконують у реченні такі функції:
 ·         підмета: I say, Ann, won't you come to my place tonight?   I'm sorry but I can't. I'll drop in some other day.
·         предикатива: It was he who did it.  It was I who said that. 

Проте в розмовній мові в цій функції звичайно вживається форма об'єктного відмінка.
 Who's there? It's me. (Це я.) Look, it's your friend Tom, isn't it? Yes, it's him. (Так, це він.)

В розмовній мові займенник I часто заміняють формою об'єктного відмінка me, коли він виступає в ролі підмета неповних речень.
What are you doing, Mike? Me? Don't you see I'm reading? (Я? Хіба ти не бачиш, що я читаю) Особові займенники в об'єктному відмінку виконують у реченні такі функції:
·         прямого, непрямого і прийменникового додатка: Excuse me, can I see Jane for a moment? I shan't keep her long (прямий додаток). Who gave her that idea? (непрямий додаток). What do I need to take with me? (прийменниковий додаток).

·         предикатива: Who is that? It's me. (Це я.) What would you do if you were him? (Що б ви зробили, якби ви були на його місці?)
·         обставини: The ball fell behind him. Після прийменників особові займенники завжди вживаються в об'єктному відмінку. I agree with him. It's time for us to go. Особовий займенник it вживається замість назв неживих предметів, тварин, а також словаbaby (немовля). Крім того, він вживається:
 ·         у значенні вказівного займенника (це): What's this? — It's a pen. Who is that? — It's me. Займенник it може вказувати на ціле попереднє висловлювання: What about writing an article about the match? Oh, it's not a bad idea.
 ·         як безособовий підмет: It's raining cats and dogs. What time is it? — It's seven o'clock. It's foolish talking like that.   

     Прямий додаток - безприйменниковий додаток, на який спрямовано дію дієслова-присудка. Прямий додаток виражається іменником у загальному відмінку або займенником у об’єктному відмінку. В українській мові прямий додаток виражається знахідним відмінком без прийменника. I like sports. - Я полюбляю спорт. The boy is reading a book. - Хлопчик читає книжку. Непрямий додаток - означає особу або предмет, на які спрямовано дію дієслова-присудка. Непрямий додаток може бути як безприйменниковим (в українській мові виражений давальним відмінком), та прийменниковим (родовий, давальний, орудний, місцевий відмінки). Непрямий безприйменниковий додаток стоїть безпосередньо після дієслова та перед прямим додатком. Якщо після дієслова йде прямий додаток, то непрямий додаток вживається з прийменником to або for. My friend brought me a new magazine. - My friend brought a new magazine for me. -Мій товариш приніс мені новий журнал.